Категорія: Новини

До ДНЗ «МВПУПІТ» завітали представники відділу зв’язків з громадськістю УПП в Дніпропетровській області ДПП.

Інспектори провели важливу бесіду зі студентами. Головна мета зустрічі — посилення заходів безпеки та превентивна робота щодо протидії диверсійно-терористичній діяльності російських спецслужб.

Під час спілкування студенти дізналися:

як розпізнати потенційні загрози;

алгоритм дій у разі виявлення підозрілих осіб чи предметів;

як не стати інструментом у руках ворожих спецслужб.

Дякуємо правоохоронцям за змістовну розмову та внесок у безпеку нашої молоді! Разом до перемоги!

Наостанок Шевченківського тижня студенти МВПУПІТ звернулися до крилатих слів Кобаря, які надихають не одне покоління українців любити та захищати свою землю, свій рід та свою ідентичність.

Відомо, що Тарас Шевченко був талановитим художником. Він здобув професійну художню освіту та сформувався як майстер живопису і графіки. Шевченко працював у різних техніках — олійного живопису, акварелі, сепії та офорту, створюючи портрети, пейзажі й побутові сцени.

Тож студенти ДНЗ МВПУПІТ перевтілилися у сучасних художників та представили українського Кобзаря у різних образах. Ну і як же уявити нашу молоді без ШІ-інтелекту?! Тож образи Тараса Григоровича вийшли яскраві і колоритні… А фантазії студентів немає меж.

У навчальних групах ДНЗ МВПУПІТ 2 та 12 проведено виховні години «Шевченко в моєму серці».

9 березня народився не просто поет зі шкільного портрета. Народився чоловік, який умів бути різним: упертим і ніжним, модником і бунтарем, геніальним поетом і дуже сильним художником. Саме тому Тарас Шевченко досі не виглядає людиною з минулого — він дивно сучасний навіть через два століття.

Ми звикли говорити про нього як про автора “Кобзаря”, але перший “Кобзар” був зовсім невеликою книжкою — лише на 8 творів. І все одно цього вистачило, щоб українська література вже ніколи не була колишньою. Іван Франко писав, що ця маленька книжечка відкрила “новий світ поезії”.

Шевченко був ще й дуже сильним художником. Не “поетом, який трохи малював”, а повноцінним митцем, якому Академія мистецтв надала звання академіка гравюри. Він створював автопортрети, пейзажі, архітектурні замальовки, історичні руїни, сцени з життя України. І це теж дуже про нього: він не лише писав Україну словами, а буквально малював її рукою.

І ще один цікавий штрих: Шевченко не завжди був тим суворим дядьком у кожусі, до якого нас привчили підручники. Сучасники згадували, що він умів стежити за собою, любив гарний одяг і цілком вписувався в європейську моду свого часу. Тобто Шевченко був не лише генієм, а ще й людиною зі смаком.

Він ламав шаблони вже самим фактом свого існування: кріпак, якого викупили з неволі, став академіком, автором книги, яка змінила хід української культури.

Тому 9 березня ми згадуємо не тільки автора безсмертних рядків. Ми згадуємо людину, яка зуміла стати голосом цілої нації — і водночас залишитися живою, справжньою, дуже людяною.

З нагоди 212-річниці від дня народження українського поета, письменника, художника, громадського діяча, непримиренного борця за справедливість, національне й духовне відродження України Тараса Григоровича Шевченка та з метою ґрунтовного вивчення безсмертної спадщини Кобзаря, виховання почуття патріотизму, пошуку та підтримки творчо обдарованої молоді у ДНЗ «МВПУПІТ» відбулася акція “Цитата від Шевченка”.

В імпровізації молоді – повага та любов до великого українського поета.

Юнаки ДНЗ МВПУПІТ напередодні святкування жіночого дня привітали своїх жінок-наставників та дівчат. Лунали теплі та зворушливі слова:

Дорогі наші жінки!

Вітаємо вас із 8 Березня!

Ви — наша підтримка, натхнення і справжня суперсила. Дякуємо за вашу мудрість, терпіння, гумор і за те, що щодня допомагаєте нам ставати кращими.

Бажаємо вам більше приводів для посмішок, теплих обіймів, яскравих моментів і здійснення мрій. Нехай у вашому житті завжди буде місце для радості, любові та весняного настрою!

З повагою та вдячністю — ваші студенти

Студенти 1 групи ДНЗ МВПУПІТ спільно з класним керівником та майстром виробничого навчання провели інформаційну бесіду на тему: «Завербована дитина: як розпізнати загрозу та захистити себе».

Мета заходу – підвищення обізнаності студентів щодо ризиків вербування неповнолітніх; формування навичок безпечної поведінки та розвитку критичного мислення у ситуаціях можливого інформаційного впливу.

Під час спілкування було обговорено ознаки вербування, способи маніпуляції, відповідальність за протиправні дії та алгоритм дій у разі виникнення підозрілих ситуацій. Наведені реальні приклади та випадки вербування молодих людей!

Для закріплення отриманих знань студентам було запропоновано короткий тест в онлайн-форматі.

Для студентської молоді проведено просвітницькі заходи:

• група 1 – “Гарний настрій-запорука здоров’я”
• група 15 – “Я і моя самооцінка”

Використані ресурсні техніки МАК на сприйняття себе, розвиток впевненості в собі та гармонію психічного і фізіологічного здоров’я, позитив, щірість, відкритість у стосунках та добре ставлення один до одного.

Педагоги та студенти МВПУПІТ пройшли навчання у м. Львові у межах програми «VET Bridge: Побудова стійкої освіти через підприємливість та інновації». Триденна програма була присвячена питанням стійкості освіти, партнерству між освітою, бізнесом і сучасним підходам до професійної підготовки.

Навчальні тренінги, воркшопи чергувалися із тематичними екскурсіями до закладів професійної освіти.

А на останок наша команда відвідала ярмарок молодіжного підприємництва «Junior EXPO 2026» у м. Львові та ознайомилися з діяльністю студентських компаній з Львівської області, їхніми бізнес-ідеями, продуктами та підходами до презентації результатів підприємницької діяльності. Ярмарок став практичним прикладом реалізації програми «Компанія» та демонстрацією розвитку фінансової грамотності, креативності й командної роботи студентів.

Наступний етап – реалізація отриманих знань та молодіжної підприємницької ініціативи вже наших студентів.

В цей складний для України день – день болю, надії та безмірної звитяги студенти та педагогічні працівники МВПУПІТ спільно пригадували трагічні події чотирирічної давнини: як кожний зустрів повідомлення про війну, де зараз знаходяться близькі та рідні людини, що змінилося в родині кожного.

Особливу увагу було приділено нашим захисникам. Хвилиною мовчання пом’янули тих, хто віддав своє життя за волю України, і тих, кого вбила країна-агресор.

Студентство також долучилося до Всеукраїнських онлайн-заходів, присвячених 4-й річниці повномасштабного вторгнення рф. Слухали істориків, відомих політиків, які ділилися власним баченням того, що формує наше сьогодення та наше майбутнє. Взяли участь у вікторині, де могли перевірити свої знання сучасних воєнних подій.

Відзначення цієї дата – це ще один вияв громадянської свідомості, національної єдності та формування відповідальності молодого покоління за майбутнє нашої держави – мирне та вільне.

День встановлений з метою сприяння зміцненню національної єдності та консолідації українського суспільства, піднесення морально-патріотичного духу.

День 24 лютого є нагодою віддати шану стійкості нашого народу у боротьбі за свободу та мир.

Молитва – це надія і вдячність, це те, що дає внутрішню силу, допомагає триматися. Кожен молиться по-своєму. Хтось звертається до Господа, хтось – розмовляє зі Всесвітом, хтось – веде діалог у своєму серці. Але всі наші головні молитви зараз про одне – мир і спокій в Україні.

Об’єднує всіх “Молитва за Україну” («Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни») – це духовний гімн України.

Цей музичний шедевр, написаний в часи дії Емського указу російської імперії, коли заборонялася українська мова в багатьох сферах життя, пережив всі заборони і переслідування, згуртував український народ, та й сьогодні надихає, об’єднує, мотивує.

Молитва написана у 1885 р. Автор музики – Микола Лисенко, автор слів – Олександр Кониський.

Відомі аранжування Віктора Матюка, Кирила Стеценка та Олександра Кошиця.

БОЖЕ ВЕЛИКИЙ, ЄДИНИЙ
Боже Великий, Єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.
Світлом Христової правди
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.
Молимось, Боже Єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки-щедроти
Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа.

З часу відновлення незалежності України ця молитва набула особливого значення

Об’єднаймося у щирій молитві за нашу державу, за її захисників, за всіх страждаючих та спочилих. Хай Господь благословить Україну миром та перемогою над ворогом!

З нагоди Міжнародного дня рідної мови відбувся марафон “Єднаймося у мові”, в якому взяв участь студент МВПУПІТ ІІ курсу (група 2) Кравець Микита. Він продекламував вірш Володимира Самійленка “Українська мова”.

Молодь з різних куточків Дніпропетровщини читали вірші про рідну мову, плекаючи у своїх виступах гордість та любов до української мови!