Інформація щодо булінгу

Булінг (цькування) – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. Тобто, це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження.

Україна займає четверте місце в світі за рівнем підліткової агресії. За статистикою 67% українських підлітків піддаються цькуванню. При цьому 40% з них нікому не розповідають про це, навіть батькам. 44% із тих, хто спостерігав, як знущаються над їхніми однолітками, не реагували на це, тому що боялися стати об’єктом булінгу.

Види булінгу:

Вербальний булінг – це словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.). 70% знущань відбуваються словесно.

Фізичний булінг – дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, стусани, ляпаси, удари та інше) зачіпання.

Економічний булінг включає дрібні крадіжки, пошкодження або знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей.

Сексуальний булінг включає образливі жести, висловлювання, зйомки у переодягальнях, прізвиська, жарти, погрози, поширення образливих чуток сексуального (інтимного) характеру.

Кібербулінг – це приниження, які здійснюються через соціальні мережі.

Кібербулінг може проявлятися в різному вигляді:

• перепалки, або флеймінг – обмін короткими гнівними репліками в чатах, форумах, дискусійних групах тощо;
• нападки – повторювані образливі СМС-повідомлення, в меседжери, постійні дзвінки тощо;
• обмовляння – це розповсюдження принизливої неправдивої інформації через текстові повідомлення, фото, відео з використанням засобів електронного зв’язку;
• самозванство або перевтілення в певну особу, використовуючи її акаунт в соціальних мережах, блогах, пошті, системі миттєвих повідомлень тощо;
• ошуканство або видурювання конфіденційної інформації (текстів, фото, відео) та її передача в Інтернеті або поштою тим, кому вона не призначалась;
• сталкінг або кіберпереслідування – це дії з прихованого вистежування, зазвичай зроблені нишком, анонімно, з метою нанесення психологічної або фізичної шкоди;
• знімання на відео реальних нападів з метою їх поширення в інтернет мережі або хепіслеппінг;
• використання інтернет-спілкування для подальшого вчинення дитиною певних дій, зокрема використання її у сексуальних цілях (кібергрумінг) або доведення до самогубства («спільноти смерті»).

Постійно з’являються нові прояви кібербулінгу, що потребує особливої уваги до інтернет безпеки дітей з боку дорослих, формування навичок безпечної поведінки в мережі у дітей.

Булінг слід відрізняти від конфлікту.
Конфлікт – це зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною потреб, інтересів, соціальних установок, планів тощо у свідомості окремої особи, яке виникає в міжособистісних взаємодіях окремих осіб чи груп.

Варто пам’ятати, що булінг (цькування) відрізняється від сварки або конфлікту між учнями кількома типовими ознаками:

Булінг	Конфлікт
Має систематичний (повторювальний ) характер стосовно однієї і тієї ж особи.	Одноразовий, неповторювальний акт.
Агресивна поведінка з метою приниження та завдання шкоди.	Незгода, розбіжність думок.
Характерний дисбаланс сил між кривдником і потерпілим, який проявляється в різниці у фізичному розвитку, рівні соціально-психологічної адаптованості, соціальному статусі, стані здоров’я.	Рівність сил між його учасниками. Характеризується здатністю кожної зі сторін однаково впливати на процес конфлікту.
Відсутність розкаяння у кривдника.	Спостерігається розкаяння сторін конфлікту та спрямованість зусиль сторін конфлікту на його вирішення.

Структура булінгу, як правило, має три елементи:

1. Переслідувач (або булер) – це той, хто безпосередньо вчиняє булінг (цькування). Кривдниками найчастіше стають ті, хто росте без заборон та авторитету дорослих. Їм дуже часто не вистачає уваги з боку дорослих і поваги до їх особистості, через що їм весь час доводиться самостверджуватися за рахунок інших. У більшості таких дітей яскраво виражені нарцисичні та лідерські риси характеру. Авторитет кривдника піднімається не за рахунок особистих досягнень, а шляхом приниження інших, демонстрації своєї сили та переваги над слабшими.
2. Жертва. Об’єктом булінгу може стати будь-хто. Найчастіше в розряд потерпілого потрапляють діти, які чимось відрізняються від своїх ровесників: фізичними даними, особливостями розвитку (гіперактивні, з синдромом дефіциту уваги, заїканням тощо), успіхами в навчанні, матеріальним становищем, навіть просто запальним чи спокійним характером, заниженою самооцінкою, вираженим почуттям провини та невдоволенням собою тощо. У зоні ризику стати жертвою булінгу стають діти, у якої немає довірливих відносин з батьками, дитина надана здебільшого сама собі і вулиці.
3. Спостерігач. Булінг впливає на всіх хто в ньому бере участь: і на жертву, і на переслідувача, і на спостерігачів.

Наслідки булінгу для потерпілого (жертви) можуть бути:

• Зниження якості навчання, пропуски занять.
• Підвищення агресії та перенесення її на інших.
• Складнощі у взаєминах, відсутність друзів, відсутність комунікативних навичок, усамітнення або відсторонення від спілкування.
• Схильність до нервово-психічних розладів та депресії, суїцидальні наміри.
• Фізичне нездужання психосоматичного походження.
• Занижена самооцінка, комплекс неповноцінності, беззахисність, підвищена тривожність.
• Прояви девіантної поведінки.
• Формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

Наслідки булінгу (цькування) для кривдника(ниці):

• Проблеми у стосунках з однолітками та дорослими.
• Надмірна агресія.
• Прояви асоціальної поведінки.
• Неблагополучне майбутнє.
• Недостатня соціалізація.
• Асоціальні риси особистості.

Наслідки булінгу (цькування) для спостерігачів (свідків):

• Досвід безсилля перед владою натовпу чи сильнішого, сорому за свою легкодухість.
• Відчуття безпорадності.
• Депресивний стан чи перезбудження.
• Небажання відвідувати заклад освіти.

Дитина ймовірно потерпає від булінгу (цькування), якщо вона:

• приходить додому в пошкодженому одязі чи загубленими речами;
• має поранення, синці, подряпини;
• має мало друзів, або зовсім їх не має;
• боїться йти до закладу освіти, сідати в автобус, брати участь в активностях з однолітками;
• обирає незвичний шлях, коли повертається додому;
• втрачає інтерес до навчання або починає навчатись набагато гірше, ніж зазвичай;
• виглядає пригніченою, сумною, заплаканою, без настрою, коли приходить додому;
• часто жаліється на головний біль, болі в шлунку, інші фізичні негаразди;
• тривожно спить, часто бачить погані сни;
• втрачає апетит;
• проявляє тривогу і низьку самооцінку.

Що робити, якщо моя дитина є жертвою булінгу?

• Вислухайте свою дитину і запевніть її, що вона має право бути у безпеці.
• Ні в чому не звинувачувайте дитину й не оцінювайте її дії.
• Докладно з’ясуйте факти. Занотуйте, що і коли трапилося.
• Хоча це й важко, намагайтеся зберігати спокій, щоб ви могли підтримати вашу дитину.
• Пам`ятайте, що ситуація булінгу потребує негайного втручання, тому повідомте про випадок булінгу адміністрацію навчального закладу та зверніться за консультацією до практичного психолога.
• Зверніться до поліції, так як булінг карається Законом України.

19 січня 2019 року в Україні набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу», який передбачає відповідальність за знущання у вигляді штрафу від 850 грн. до 1700 грн. або від 20 до 40 годин громадських робіт.

Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення – накладається штраф від 1700 грн. до 3400 грн. або громадські роботи від 40 до 60 годин.

Телефони довіри

• Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 ( з 12.00 до 16.00);
• Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
• Гаряча лінія з питань запобігання з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 116 123 або 0 800 500 335;
• Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
• Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;
• Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Варто пам’ятати, що булінг (цькування) ніколи не припиняється самостійно, потрібно втручання сторонніх осіб, захист і допомога потерпілому, кривднику та свідкам.

Порядок реагування на випадки булінгу чи підозру про його вчинення ДНЗ «Міжрегіональне вище професійне училище
з поліграфії та інформаційних технологій»

І.  Загальні положення

Цей Порядок розроблено на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 №2657-УІІІ та з метою визначення процедури реагування на випадки булінгу, забезпечення гарантованого виконання вимог чинного законодавства і недопущення порушень у сфері освіти. Булінг (цькування)- діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

ІІ. Порядок реагування на випадки булінгу чи підозру про його вчинення

1. Всі учасники освітнього процесу повинні повідомити про випадки булінгу (цькування), які їм стали відомі або про які вони підозрюють, керівника закладу освіти, або уповноважену особу.
2. У разі, якщо випадок булінгу загрожує життю і здоров’ю його учасників, негайно повідомити поліцію, у разі необхідності органи охорони здоров’я для надання екстреної медичної допомоги.
3. Коли директор закладу освіти отримує заяву про випадок булінгу, він негайно повідомляє поліції, службі у справах дітей, батькам або законним представникам дитини.
4. Директор видає наказ, яким визначає склад комісії з розгляду випадків булінгу (цькування). З метою неупередженого розгляду, для кожного конкретного випадку визначається новий склад комісії.
5. Уповноважена особа фіксує заяву про випадок булінгу у журналі реагування на випадок булінгу (цькування) у закладі освіти.
6. Комісія проводить розслідування (шляхом опитування учасників випадку, з`ясування наявності фото та відеофіксацій, підготовки висновку психологом тощо), розглядають та аналізують матеріали, визначають сторін булінгу (цькування), можливі причини випадку.
7. Після завершення збору даних директор скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування). Члени комісії на засіданні планують заходи стабілізації психологічного клімату у колективі, формування емпатії між сторонами булінгу (цькування) та надання соціальних та психолого-педагогічних послуг сторонам булінгу (цькування), формують рекомендації для батьків або законних представників.

Директорка ДНЗ “МВПУПІТ” Олена БАБЕЦЬ

Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу

І. Загальні положення

1.1. Цей Порядок розроблено на виконання Закону України «Про внесення   змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 №22657-VIII та з метою систематизації роботи щодо подання та розгляду заяв про випадки булінгу в ДНЗ «Регіональний центр професійної освіти інноваційних технологій будівництва та промисловості», забезпечення гарантованого виконання вимог чинного законодавства і недопущення порушень у сфері освіти.

1.2. Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

1.3. Заяви про випадки булінгу в закладі можуть бути подані до розгляду письмово особисто , поштою або електронною поштою на вибір.

1.4. Заяви про випадки булінгу можуть надавати на розгляд учні, їх батьки, законні представники, інші учасники освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб.

ІІ. Порядок отримання заяв

2.1. Усі заяви, що надійшли до закладу поштою, електронною поштою, у письмовій формі, приймаються у день їх надходження з урахуванням правил внутрішнього трудового розпорядку.

2.2. Заяви електронною поштою приймаються з електронної адреси закладу. Перевірку наявності надходження заяв на електронну пошту здійснює секретар та невідкладно  їх  реєструє.

ІІІ. Ведення реєстрації та обліку заяв

3.1. Реєстрації підлягають усі отримані заяви.

3.2. Заявам присвоюється реєстраційна дата фактичного дня надходження заяви.

Для реєстрації заяви подані в електронному вигляді, дублюються на папері.

3.3. Якщо заявник особисто подав заяву, на другому друкованому примірнику,що залишається у заявника, проставляється дата,підпис а за необхідності час надання заяви на реєстрацію.

IV. Розгляд заяв

4.1. Отримана зареєстрована заява про випадок булінгу розглядається директором закладу.

4.2. Відповідно до заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування з визначенням уповноважених осіб.

4.3. Розгляд заяви здійснюється протягом п’яти робочих днів з дня її отримання.