1000 днів агресії, 1000 днів війни… І 1000-і загиблих: військових, цивільних…дітей! 1000-і тих, хто залишив свої домівки, деякі з них – назавжди…
Україна стоїть щитом Європи. Війна почалася більше тисячі років тому. Мінялися назви нашого ворога, але не мінялися Ми. Вони були хазарами, печенігами, половцями, московією, більшовиками, а тепер російською федерацією. А ми були, є і залишаємося русинами, українцями! Це наш шанс закінчити, цю війну в нашому поколінні. Інакше війна буде продовжуватися і далі. Вона буде повертатися до наших дітей, до наших внуків, наших нащадків.
Саме про це здобувачі освіти писали у своїх соціальних постах. Кожен з них – індивідуальний, але спільне в них одне – національних дух свободи і біль за рідну землю та її людей.
