Профілактика насильства

Як реагувати коли стали свідком насильства?

Оцініть ситуацію. Постраждала особа – дитина або доросла людина? У якому стані перебуває постраждала особа? Як поводиться кривдник? Чи є навколо інші люди та чи готові вони прийти на допомогу? Під час насильницького нападу обирати спосіб фізичного втручання рекомендується лише якщо ви до цього справді готові. Дбайте про свою безпеку та безпеку тих, хто поруч, тому що кривдник може мати зброю і завдати Вам шкоду.

Викличте поліцію. Так ви не поставите під загрозу свою особисту безпеку, але дозволите спеціально підготовленим працівникам поліції вжити своєчасних та адекватних заходів для належного реагування на факт насильства та його припинення. 

Медична допомога. Коли існує безпосередня загроза життю та здоров’ю людини – викличте бригаду «швидкої допомоги».

Зафіксуйте побачене. Якщо у вас або у когось поруч є мобільний телефон – зафіксуйте на відео, фото усе, що відбувається. Це допоможе органам влади вірно оцінити ситуацію, дати правильну кваліфікацію та послужить як доказ при розгляді справи.

Повідомте до відповідних органів. Порадьте звернутися до мобільних бригад соціально-психологічної допомоги та/або зателефонувати до телефону національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства.

Порадьте звернутися за допомогою. Коли кривдник припинив насильство та залишив місце події, запитайте у постраждалої: чи є хтось, хто їй допоможе; чи потрібна Ваша допомога, щоб подзвонити цій людині. Кожна постраждала має право на безоплатне отримання соціальних послуг, медичної, соціальної, психологічної, правової допомоги.

Проявіть небайдужість. Будьте готовими, що постраждала не захоче змінювати своє життя. Людина має право зробити цей вибір, а ви у силах висловити своє занепокоєння, запропонувати підтримку, направити до тих, хто може допомогти.

 Такі прості кроки – довгий, але правильний шлях до викорінення насильства в суспільстві! саме небайдужість до постраждалих осіб, включаючи дітей, допоможе їм знайти захист і допомогу, а інколи навіть зберегти життя!

Що робити, якщо ви зазнали сексуального насильства

На жаль, сексуальне насильство – надзвичайно поширене явище під час війни. Це спосіб залякати та деморалізувати мирне населення, яке страждає від наслідків таких дій: як фізичних, так і моральних.

Форми сексуального насильства, пов’язаного із конфліктом, включають сексуальне рабство, примус до проституції, примусову вагітність, примусову стерилізацію, примусові аборти, калічення жіночих статевих органів, примусові шлюби, сексуальні домагання, примусові перевірки незайманості, примус до публічного роздягання. Однак, найбільш поширеними є зґвалтування. Основна проблема полягає в тому, що безкарність за такі злочини сприяє подальшому зростанню насильства щодо жінок.

Притягнення до відповідальності ж дозволить знизити кількість таких злочинів. Саме тому, держави повинні приймати відповідні заходи, як правові, так і неправові, задля забезпечення попередження та криміналізації актів сексуального насильства, пов’язаного із конфліктом, а також покарання за нього.

Сексуальне насильство – це кричуще порушення не лише прав, але й міжнародного гуманітарного права. Це злочин підпадає під юрисдикцію міжнародного кримінального суду та не та не має терміну давності.

Якщо ви або ваші близькі постраждали від сексуального насильства, знайте: ви маєте право на відшкодування та допомогу.

Не мовчіть – повідомте про злочин у правоохоронні організації. Якщо ви перебуваєте на тимчасово окупованій території, повідомте про злочин онлайн на сайті warcrіmes.gov.ua. А також обов’язково зверніться до медичного закладу, щойно матимете можливість – бажано протягом 72 годин після злочину.

Також не зайвим буде звернутися за психотерапевтичною допомогою та пропрацювати травму якомога швидше – наприклад, до безкоштовної онлайн-платформи «Аврора», фахівці якої спеціалізуються саме на роботі з постраждалими від сексуального насильства, пов’язаного з війною.

Декілька корисних контактів на випадок, якщо ви потребуватимете допомоги або консультації:

Урядова гаряча лінія – 1547;

Національна лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 116 123, 0 800 500 335.